Зап. у 2007 г. ад Дануты Віктараўны Місіевіч 1941 г. н., мясц., прав., 11 кл., в. Рэдзігерава, Лунінецкі р-н, Брэсцкая вобл. Расшыфроўка: От, неколі было жыто: от землі до верха колос быв. Як Бог по землі ходів, то было жыто — от ніза до верха був колос, о. А потом жэ ж стало ж наводненне гэто ўсё, то одну ж-но колосіночку... Як от быв потоп. Это так маці росказувала, як быв потоп. То толькі одну колосінку заховав Бог, шоб жэ ж потом жэ ж розвесці ж гэто… ну, жыто. Ну а хто, собака быв, оставсь собака і кот. І вот трэба було до Бога ж занесьці эту колосінку, шоб Бог жыто посіяв по землі. Ну а трэба было чэрэз воду, чэрэз морэ ж, это ж кругом потоп. Кот з собакою рэшылі, шо занэсуць жэ ж этого колоска. Собака плыв, плыв, плыв, і вжэ выбівса з сіл. Выбівса з сіл. І кажа: – Я не доплыву. Ага. Он… шоб кот нёс ету… (…) Як вам праўду сказаць, як мама росказувала... Зразу собака нёс гэту колосінку. І собака вот ужо троху до берэга доплываць і кажа… А кот на сьпі́не седзеў яго, о, ён жэ ж не плавае, на сьпіне седзеў сабакі, собака плавае — і собака несе колосінку этую. І вот ужэ до мора, до бе́рэжка доплываць, і собака выбівса з усіх сіл. І вон кажэ на кота: – Схопі ж эту колосінку, каб вона не замокла. — Каб не замокла, бо собака ж плыве, голова ўгору, а так жэ ж колосінку несе, каб жэ ж не загубіць. — І я от зараз выплыву, бо ужэ ж мокры, і ты прыгай з мене на бераг. І колосінку… Я выплыву, і пойдзем разом до Бога. А кот жэ ж не дурны. Вон жэ ж взяв колосінку, да прыгнув, да й побег скорэй уперод. Да забег до Бога да кажэ Богу: – От я спас гэто зерно, спас гэту колосінку. А собака пока стрэпенувса, пока гэту воду збів, да сіл выбівса, да помаленечку ўсё, думае, кот жэ ж скажэ, што яны жэ ж удвох... А Бог розгневавса на собаку, да палку, да по собацы: – Ты сякі-такі, кот одзін нёс колосінку, а ты не! А собака як разозлівса: – Ах жэ ж ты скоціна! То я ж нёс колосінку! А ты такі подліза, ты побег до берэжка, я цебе дов’ёз на пле́чах, а ты скочыв з мене, да за колосінку... Правільно, бо ты ж на пле́чах сядзеў, а я гроб лапамі, морэ нёс! Да як началі дзерцісь, так і по сёй дзень дзеруцца, кот з собакой.